4.2 Опис екологічної проблеми міста
Наше місто, з населенням в 60
тисяч чоловік, одне з найчистіших міст-супутників АЕС в Україні. Проблеми нашої
екології непоказні, а дуже вагомі. Енергодар – єдине місце в Європі, де рядом
працюють найпотужніші в регіоні ЗаТЕС (7 енергоблоків) та ЗАЕС (6 блоків),
маємо і власне звалище радіоактивних відходів - СХОЯТ. І тут, нажаль, нічого не
вдієш…
У нас повністю антропогенний
ландшафт, порушена цілісність екосистеми. Екологічне лихо – це наш Прогулянковий
канал, що було споруджено у 1972 році,
по суті це будівельний кар’єр,
заповнений водою. Спочатку планувалось продовжити лінію каналу і з’єднати його
з обох боків з Каховським водосховищем. Але роботи були припинені. В подальшому
територію затопленого каналу використовувалась населенням в рекреаційних цілях
як прогулянковий канал. На сьогоднішній день канал бере початок з Каховського
водосховища і глухо закінчується з іншого боку. Слабка течія в каналі існує за
рахунок того, що на тупиковому його березі є водозабір для поливу клумб міста.
Досліджуючи карти та
картосхеми Запорізької області та Кам’янко – Дніпровського району, ми зробили
для себе відкриття: не зважаючи на величезне екологічне навантаження на наше
місто, більшої шкоди зазнає не місто Енергодар, а Нікополь Дніпропетровської
області. І причина полягає в історії спорудження Каховського водосховища. На
місці сучасної ЗаТЕС, до спорудження Каховського водосховища, в Дніпро впадала
річка Конка. Таким чином, під час будівництва, водосховище поглинуло нижню
частину русла річки, але течія річки Конки не змінилась. І відпрацьовані води
ЗаТЕС та ЗАЕС йдуть прямісінько до м.
Нікополь.
Тож ми зацікавились і станом
води в системі каналів ЗаТЕС і берегової
лінії Каховського водосховища.
4.3. Поетапний опис реалізованого проекту.
У проекті беруть
участь учні двох вікових груп: 10-11класи, 7-8 клас. З метою здійснення завдань
проекту учні діляться на групи і працюють над виконанням поставлених завдань.
Група 1. «Система каналів ЗаТЕС» (учні
старшої вікової групи -10-11кл.)
Вони
провели натуралістичні дослідження гідрологічних споруд ЗаТЕС в умовах
антропогенного порушення природного середовища, як результат введення в
експлуатацію у 1972 році Запорізької ТЕС.
Учні:
1.Аналізували
джерело технічного водопостачання Запорізької ТЕС – Каховського водосховища на
річці Дніпро;
2. Дослідили
системи технічного водопостачання, ознайомившись з умовами забору та скиду води
на прикладі Запорізької ТЕС;
3. Ознайомились
з роботою ЦЩУ ЗаТЕС, хімічною
лабораторією станції.
4.З’ясували
наслідки антропогенного впливу гідрологічних систем Запорізької ТЕС на
навколишнє середовище, мікроклімат та рибні ресурси на прикладі Підводящого
каналу;
5.Результати
дослідницьких вимірювань та розрахунків згрупували в таблицях, побудували
діаграми, залучили до роботи проектні плани водозабірних споруд та каналів
Запорізької ТЕС.
Група 2. «Прогулянковий канал» (учні
середньої вікової групи – 7-8 кл.)
Учні
досліджують стан Прогулянкового каналу, визначають фізичні властивості води в
каналі, співпрацюють з міською СЕС та визначають хімічний склад води в каналі,
в умовах шкільного хімічного кабінету, визначають Рh води. Надають рекомендації та проект
реконструкції Прогулянкового каналу.
Група 3.«Арт-група» (різновікова група)
Надають
фоторепортажі з місця роботи творчих груп, презентують роботу: «В об’єктиві
натураліста». Створюють агітбригаду «За здоровий спосіб життя» виступаючи перед
молодшими школярами, з результатами досліджень та їх впливом на стан здоров’я
міста. Надають вірші та малюнки відповідної тематики.
Група 4«Науковці» (обдаровані учні)
Виконують
описово-наукові роботи на теми:
1.«До чистих
джерел. Гідрологічні споруди ЗаТЕС».
2.«Моніторинг
Прогулянкового каналу».
3.Проект «Екологічна стежина: «Від шкільного
порогу до берегів Дніпра»
4.4 Строки реалізації проекту: 5 листопада 2013 р. – 25 квітня 2014 р.
П. 4.5. Сучасний
стан об’єкта. Зміни, які відбулися завдяки діяльності гуртківців. 4.9 Короткий
опис об’єднання
Гурток юннатів –
краєзнавців, що був заснований в 2010 році узяв за мету поновити моніторингові
спостереження за штучно створеним
Прогулянковим каналом вздовж вул. Набережної, екологічний стан якого
знаходиться під загрозою. Перші моніторингові спостереження цього об’єкту проводилися колишніми гуртківцями - випускниками
ще в 2006-2007 р.р. Так ми мали нагоду ще й порівняти зміни об’єкту протягом
майже 10 років.
Цікавість проявлену учнями до даного водного об’єкту пояснює той фактор, що
водойма знаходиться поблизу нашої школи.
Із-за подовженого строку експлуатації каналу ( в умовах дуже слабкої течії
) відбулося його замулення, регулярне «цвітіння» води і часткове заростання.
Також вражає кількість сміття, яке плаває в каналі, лежить на узбережжі та
дні водойми.
Проводячи моніторинг, під час лабораторно-практичних занять та екскурсій,
кружківці виявили масові забруднення прибережної смуги. Під час моніторингу проводилися екосуботники.
До цієї справи ми залучили і молодших школярів, провели роз’яснювальні бесіди про розумне ставлення до
оточуючого середовища, води – як основи життя.
Вода в Прогулянковому каналі має високий показник рН (лужне середовище),
про що свідчить наявність в ній синьо-зелених водоростей та проявляється в
цвітінні води. Для порівняння природна вода зазвичай, має слабо лужну реакцію.
За аналізом води Прогулянкового каналу, значення рН граничить з показниками
норми (6,5-8,5) для відпочинку, заняттями спортом, купання. Та придатні для
господарсько-питного водопостачання. Максимальне значення рН приходиться на
весняно-літній періоди та становить: 8,3 на весні та 7,5 влітку, на більшості
ділянок спостереження.
Вміст кисню коливається від 8,3 до 14 мг/л. Такий показник являється доказом забруднення водойму
мікроорганізмами, та сприяє процесам гниття водойму.
Під час спостережень було неодноразово виявлено пухлини на тілі у риб-голок.
Самою забрудненою частиною каналу
залишається «зона відпочинку» ( місцевий пляж ), що простягнувся на 300 метрів та місце
водозабору (закінчення каналу), що навпіл усипане сміттям. Зусиллями гуртківців очищено від сміття масою
в 160 кг,
близько 900м2 площі Прогулянкового каналу.
Температурний режим води в каналі
змінюється в залежності від температури повітря, посезонно. Зміни температури
відбуваються зі збільшенням глибини замірів. На всіх ділянках температура
однакова, кожного сезону. Із заглибленням на 1 метр відбувається зниження
температури: восени на -3*С, взимку – 1*С , весною на
1*С.
Такі показники температурного режиму,
найімовірніше, пов’язані з малими розмірами водойму, слабкою течією, тепловим
ефектом міста.
З
метою просвітницької та пропагандистської роботи, з питання охорони
антропогенного водного об’єкту, серед школярів проводиться щорічна «Екологічна
неділя». Юннати у квітні місяці озвучують результати своєї роботи. До
«Всесвітнього дня води» випускають газети, оформляють стенди для учнів 1-5 та
5-11 класів. Залучають молодших школярів до написання творів про дбайливе
ставлення до води та природи в цілому.
Гуртківці ЕЗОШ №4 та учні школи
приймають участь у щорічних трудових толоках, прибираючи територію берегової
лінії каналу.
Кращі екологічні статті та вірші на
водну тематику друкуються у шкільній газеті «School is life»
(засновники та видавці газети – старші гуртківці), ставлячи за мету поглибити
знання учнів та звернути увагу громадськості на проблеми забруднення
навколишнього середовища.
4.7 Висновки:
1. Гуртківці акцентували увагу
міської спільноти на проблеми водних об’єктів міста. На зустрічі мера
24.04.2014р. з спільнотою міста ми піднімали питання щодо реалізації проекту
сполучення Прогулянкового каналу з Дніпром. Також, при підтримці батьків учнів,
підготували лист-повідомлення до мера з учнівським проектом сполучення
Прогулянкового каналу з Каховським водосховищем.
2. Гідрологічні споруди ЗаТЕС
цілком надійні та безпечні з точки зору технологічного використання, але
потребують реконструкції та вдосконалення. По результатам досліджень та
аналізам лабораторій СЕС та ЗаТЕС, можна зробити висновок, що Підводящий канал
ЗаТЕС неможна використовувати для відпочинку, як це робить місцеве населення
9купання та ловля риби).
3. Система каналів ЗаТЕС
змінює мікроклімат міста.
4. Ущерб, що наноситься
Каховському водосховищу, виражається у масовому попаданні промислових риб в
водозабори Запорізької ТЕС, говорить про необхідність оснащення їх
рибозахисними спорудами. Це також може звести до мінімуму порушення в роботі
обладнання, викликаного попаданням до нього риби.
4.8 Кількість і вік учнів, що навчаються в колективі: 25 учнів із них: 8-А клас – 18 учнів,
11-А - 7 учнів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий